Завдяки Антошці: добрий лютий для 263 дітей

275 464  гривні перерахували клієнти Антошка на допомогу дітям у лютому.

Клуб Добродіїв конвертував їх в підтримку для 263 дітей.

Цього місяця всі родини знаходяться у віддалених куточках Миколаївської області, до яких  важко дістатись навіть поштовими операторами. Тільки за лютий діти Миколаївщини почули понад 100 сигналів тривоги середня  тривалість яких була понад 1 годину, область чи не першою разом з Одещиною зустрічає атаки дронів з півдня і щодня ховаються від вибухів.

“Наша родина складається з трьох осіб: я, чоловік і син. Напочатку повномасштабного вторгення ми залишили своє житло, перемістились у більш безпечне місце, за 300 км від свого дому. Пізніше повернулися додому, оскільки син має ваду серця, а в тому місці, де ми мали можливість жити, не було тих умов, які нам були потрібні. Не жалкуємо, що повернулися у свій дім. Зараз ситуація спокійніша. Сховища не маємо, проте є підвал на випадок надзвичайних ситуацій, наразі частіше користуємось правилом двох стін. Дякуємо вам дуже за допомогу, плед дуже корисний коли сидиш в коридорі, проте найбільше часу син проводить із восьминіжком, під час уроків садить його біля себе, називає його своїм товаришем.” —  розповіла нам мама Андрійка з с.Баштанка.

Багато родин не покидали рідного регіону, адже мають господарство, яке хоча б трохи допомагає їм виживати.

“Тут наш будинок, все, що нажито. А загроза, вона ніби як є завжди. Ходимо в сховище, наш погріб облаштований на всі випадки життя. Якщо шахеди, то не ходимо, якщо ракети, то спускаємось. Вже майже звикли. Дитина знає чи Су, чи МіГ. Зараз вже сприймаємо все простіше, є чіткий план, свій устав життя.” — розповіла нам мама Каріни.  Каріні найбільше довподоби припав восминіжок, адже він змінює настрій та колір.

Мама двох дітей Анна, розповідає, що переживати окупацію було складно і вони досі оговтуються та намагаються налагодити життя. “Діти навчаються зараз дистанційно, школи в нас не працюють, так як ми ще близько до зони проведення бойових дій. Раз по раз тривоги, до цього неможливо звикнути. Сховище є, але воно далеко, ми не маємо можливості швидко туди дістатись.”

Рюкзаки підтримки для цих дітей стають справжніми подарунками та символом того, що вони не самі.

Мама Світлана, яка теж пережила з дітьми окупацію в Миколаївській області розповіла, що її доньці та сину найбільше сподобались патріотичні розмальовки та звісно, іграшка восьминіг, який двосторонній, з одного боку він веслей, а з іншого сумний.

“А донечці ще дуже сподобався плед, на дотик м’який і колір такий ніжний, ніби як для неї, тепер це її безпечна ковдра!”

Всі родини приєднуються до подяк за підтримку дітей в таких віддалених місцях, де немає ніяких волонтерських центрів тощо.

• Ми багатодітна родина з села.Дуже дякую Вам за допомогу моїм дітям..Дякую від щирого серця за розуміння, за добросердечність, чуйність, щирість, підтримку! Приємно знати, що такі люди є поруч. Бажаю процвітання, добра, благополуччя, гармонії і щастя!
• Дякуємо, що підтримуєте діток, в ці темні часи!
• Дякую вам велике за допомогу в такий час. Мої дівчатка дуже були щасливі,це просто не передати словами ці дитячі емоції.Ще раз вам велике дякую.Бажаю вам всього самого найкращого.

Вся ця допомога стала можливою завдяки одній простій дії – Добродії, яку клієнти магазинів Антошка купували на касах магазинів по всій Україні. Всього + 10 гривень до чеку перетворились на понад 260 підтриманих дітей!