i
Thank you! Exciting updates coming soon

Червоні рюкзаки: як Антошка та Клуб Добродіїв підтримують дітей Миколаївщині та Харківщині

У червні завдяки благодійникам було зібрано суму – 299 205 гривень, яка перетворилася на 285 рюкзаків соціоемоційної підтримки. Завдяки щедрості Антошки та невтомній роботі Клубу Добродіїв, 181 дитина з Миколаївської та 104 дитини Харківської областей отримали свої довгоочікувані червоні рюкзачки.

У цій статті ми зібрали зворушливі історії родин, чия мужність та незламний дух вражають та надихають нас на нові звершення. Ви дізнаєтесь, як звичайний рюкзак може стати початком великих змін у житті маленького українця, і як кожен з нас може долучитися до цієї важливої справи.

Родина Наталі з невеликого селища Миколаївської області, як і кожна родина, від початку війни, були в розпачі та не розуміли що робити далі: «З перших днів війни наша сімʼя продовжувала й на даний час проживає в рідному місці. Вже другий рік чоловік служить…. Тому, думок про переїзд в інше місце або країну, навіть, не обговорюються. Бо для кожного потрібна рідна людина поруч, – розповідає Наталя, – Багато емоцій, моментів та сліз, але зараз ми навчилися цінувати найцінніше – життя. Ми чекаємо, допомагаємо, віримо».

«З перших днів війни я з дітьми не куди не виїджала, тому весь час пробула в окупації. Так мені було дуже важко, але я тримаюся до кінця», – багатодітна мати Марина родом з с. Новий Шлях.

Татяна з трома дітьми та чоловіком проживала в с. Новопетрівка Баштанського району Миколаївської області: «З початку війни через наше село йшла військова техніка окупантів на Миколаїв. З 18 березня 2022 року наше село було окуповане. В селі не було ні світла, ні води, ні продуктів. Міст, через який можна було виїхати з села, був підірваний. Можна було їхати тільки в бік Херсону. Ми ,ризикуючи, разом з іншими жителями нашого села, виїхали до Миколаєва, а потім за кордон. В листопаді 2022 року село було деокуповане, в січні 2023 було відновлено електропостачання, а в лютому в селі з’явився інтернет. В травні 2023 року було відремонтовано міст, через який можна було доїхати до села. Поки моста не було, їхали через Снігурівку. Ми повернулися додому в кінці березня 2023 року, почали наводити лад у будинку. Дякуємо всім благодійним організаціям, які надавали гуманітарну допомогу і ще надають у такий складний період», – ділиться мати трьох доньок.

Наталя мати трьох дітей, чий чоловік зараз у лавах ЗСУ. Жінка розповідає, що на початку повномастшабного вторгнення їй вдалося виїхати з дітьми з Миколаєва та потрапити до Закарпаття. Коли Миколаївщину звільнили від окупантів, Наталя з родиною повернулалсь додому: «Де б ти не був, а додому завжди тягне. Ми дуже раді, що приїхали та хочемо подякувати нашим волонтерам, які завжди допомогали і допомогають людям, які потрапили в таке тяжке становище!» – каже пані Наталя.

Тетяна розповідає«Наша сім’я жила в селі мирним, спокійним життям! Ми будували плани на майбутнє, аж поки в ці плани не увірвалася війна! Мені зателефонувала мама і сказала, що розпочалася війна – це було щось шокуюче і страшне».

Червоні рюкзачки стають для дітей символом того, що про них пам’ятають і що є люди, готові простягнути руку допомоги навіть у найтемніші часи. Але найкраще про значення цих рюкзаків можуть розповісти самі отримувачі. Ось кілька зворушливих історій від дітей та їхніх батьків, які на власному досвіді відчули, як маленький червоний рюкзак може принести велику радість та надію:

  • Велике дякуємо за надану допомогу БО «БФ «Клуб Добродіїв». Ваша робота неоціненна, тому що, лише люди з великими серцями мають сили в даний час дарувати іншим радість. На часі, такі приємні моменти найцінніші, особливо для дітей. Дякуємо Вам всією родиною♥️ Бережіть себе!
  • Я дуже дякую Благодійному фонду “Клуб Добродіїв” за те, що ви про нас піклується. Мої дітки були дуже-дуже задоволені вашому подаруночку. Здоров’я команді і процвітання вашому фонду.
  • Хочу подякувати фонду за допомогу моєї сім’ї,і хочу щоб ви і надалі допогали такім самим родинам як наша. Дякую вам велике за допомогу.
  • Наша родина дуже вдячні вам за вашу працю, за надану нам допомогу. Адже не дивлячись на тяжкий зараз стан ви не забуваєте і допомагаєте нам, нашим дітям. Хай Бог береже вас та ваші родини, найшвидшої перемоги нашій Україні.
  • Хочу подякувати вам за надану допомогу. Ви творите магію для наших дітей. В цей нелегкий час творити добро дуже необхідно, хоч і важко!

Приєднуємось до кожної цитати вдячності та дякуємо кожному, хто зробив дива для дітей у червні. Разом ми сильніші, підтримуйте акцію на касах магазинів Антошка!

https://dobrodiy.club/en/news/chervoni-ryukzaky-yak-antoshka-ta-klub-dobrodiyiv-pidtrymuyut-ditej-mykolayivshhyni-ta-harkivshhyni/
Інші новини
i
i
i
Про сенси, підлітків і «Місце сили»: життєзмінна історія Анастасії Бойко
Анастасія Бойко народилася і виросла в Києві – місті, яке вона щиро любить і з яким завжди хотіла бути пов’язаною чимось важливим. Хоч десь у серці досі живе мрія про Одесу і море – її особисте місце сили – сьогодні вона творить зміни саме тут, у столиці.
i
Як ми підсилювали підлітків і молодь у І кварталі 2026 року
Початок року був непростим. Блекаути, холод і обстріли ніби намагалися поставити життя на паузу. Але підлітковість не може чекати на «кращі часи». І поки навколо штормило, ми разом із вами вмикали генератори — і продовжували підсилювати підлітків.
i
Від участі в благодійному зборі до роботи в команді фонду: інтерв’ю з добродійкою Вікторією
У Клубі Добродіїв Вікторія Чорна – адміністраторка фонду та проєктів, яка впевнено тримає всі процеси під контролем.
i
Як підлітки відкривали свої сильні сторони на п’ятиденному інтенсиві «Навігатор твого успіху»
i
Партнерство заради життєзмін підлітків: HOLYWATER TECH, за підтримки Genesis for Ukraine, підсилює ініціативи Клубу Добродіїв
i
Сказати підліткам те, чого колись не вистачило мені: інтервʼю з добродійкою Настею
У Клубі Добродіїв Анастасія Сутрин поєднує одразу дві ролі – адміністраторки та виконувачки обов’язків операційної менеджерки простору «Місце Сили». Вона усміхається, згадуючи, як колись постійно підходила до керівника з питанням: «А я можу ще щось зробити? А можна мені ще щось дати?» Сьогодні рішення – уже за нею. І відповідальність теж.
i
2025-й як точка опори для Клубу Добродіїв
2025-й для Клуб Добродіїв став роком, у якому багато важливого стало на свої місця.
Роком, коли сенси отримали форму, а робота — чітку й зрозумілу структуру.
i
«Не відкладати життя на потім»: історія Соломії, учасниці програми «НАПЕРЕКІР»
«Я зрозуміла, що треба хапатися за кожну можливість. Бо в один день може так статися, що тебе просто не стане. І важливо, щоб люди пам’ятали, якою ти була — живою, активною, справжньою», — розповідає дівчина.
i
Як минув грудень у Клубі Добродіїв: головні події
Грудень видався насиченим — день народження Місця Сили, запуск нових проєктів й підтримка, яка відчувається поруч.
i
НАПЕРЕКІР: у Клубі Добродіїв стартує програма розвитку потенціалу для підлітків