Історія добродійки: Єлизавета Фещенко

“У нашу допомогу ми вкладаємо багато необхідного. Але найголовніше – ми вкладаємо душу”

Лізі Фещенко – 17, вона навчається на графічного дизайнера, а у вільний час займається волонтерською діяльністю. З Клубом Добродіїв дівчина вже два місяці, у роботі волонтерського штабу розібралась буквально за лічені години і навіть підказувала іншим волонтерам, що і як пакувати.

Мій шлях до благодійності був відносно коротким, але дуже цікавим. Одного дня я зрозуміла, що у мене є вільний час і я хочу допомагати іншим, особливо під час війни, коли ще більша кількість людей потребує підтримки. Я побачила, що фонд набирає волонтерів, прочитала про нього чимало статей. Зрозуміла, що Клуб Добродіїв близький мені за поглядами, – говорить Ліза.

У волонтерському штабі добродійка збирає посилки для родин з дітьми, які опинились на межі виживання.

Коли я їду до штабу, у мене настрій ніби я просто пішла побачитись з друзями. Всі там на рівних, збираємо пакунки жартуючи. Приймаємо постачання товарів також жартуючи. Це насправді дає чудову мотивацію, – розповідає дівчина.

За словами Лізи, найбільше, що її зачепило, та все ще чіпляє кожного разу – це подяка людей, особливо фотографії задоволених дітей.

У нашу допомогу ми вкладаємо багато необхідного. Але найголовніше – ми вкладаємо душу. Бо кожен волонтер дійсно підбирає книжки, речі та іграшки для дітей з турботою та захопленням, – переконана Ліза.

Всім, хто хоче приєднатись до волонтерського руху, Ліза бажає не соромитись. “Навіть якась годинка вільного часу може допомогти. До того ж бути волонтером приємно та цікаво, бо це знайомства з різними людьми, історіями, отримання нових навичок. Ось я, наприклад, після двох місяців роботи в штабі чудово розбираюсь у дитячому харчуванні та підгузках”, – зазначає дівчина.

Зараз Ліза найбільше мріє про три речі: видалити додаток з повітряною тривогою, зібратися усією родиною та відсвяткувати перемогу, а ще подорожувати Україною.