15-річний Максим про життя після знайомства з «Клубом Добродіїв»

Якщо колись у «Клубі Добродіїв» відбудеться конкурс на найактивнішого відвідувача, то перше місце в ньому напевне посяде 15-річний Максим Євсюков. Вже майже рік, як хлопець вперше потрапив на захід, влаштований фондом. А дізнавшись від подруги про відкриття «Місця Сили», він став відвідувати його ледь не щодня. 

«Крім вівторка і четверга, бо в ці дні в мене плавання, яким я займаюсь вже два роки. Взагалі-то плавання в мене тричі на тиждень, але по суботах я його пропускаю, бо дуже хочеться піти в «Місце Сили», — посміхаючись, зізнається хлопець.

Народився хлопець  у Донецьку, але в 2014 його родина була змушена виїхати з окупованого міста. Про той, довоєнний, Донецьк Максим майже нічого не пам’ятає. Проте в місті лишилось багато родичів, до яких хлопець іноді навідувався в гості разом із батьками.

«Донецьк відстав у розвитку років на 10, порівняно з іншими українськими містами. Дідусь каже, що транспорту  там майже нема, доводиться годину чекати, поки щось приїде. А ще в них там і досі треба купувати паперові квитки в транспорті і пробивати на цьому, як його …»  — намагається згадати назву «компостера». І далі кілька разів повторює, що його родичі – і в Києві, і в Донецьку— всі чекають перемоги, щоб сім’я знов могла возз’єднатися.

Останні кілька років перед російською навалою 2022 року його родина мешкала в Бучі. І лише напередодні 24 лютого вони переїхали в Київ. «Можна сказати, пощастило…» — зітхає Максим.

На початку літа 2023 року його мамі зателефонували з пропозицією: «Здається, з якоїсь державної контори, яка опікується ВПО. Запропонували, щоб я поїхав в денний табір. Обіцяли, що там буде «бомбезно» і «багато смачної їжі». А я взагалі за будь-який кіпіш, тому погодився,» — згадує підліток.

Так хлопець опинився в таборі «Мені вдалося!», де обрав роботу в групі «Соціальне блогерство», яку вела радіоведуча Юлія Карпова. В один з днів разом із Юлією підлітки відвідали радіостанцію, де вона працює. Там вони дізнались про особливості цієї роботи. А в інший день всією групою поїхали у Пущу-Водицю, в Будинок ветеранів сцени. Його мешканці — не просто люди похилого віку, вони — колишні актори, тож спілкування з ними було напрочуд цікавим для підлітків.

«Вони нам вірші читали, навчали акторської майстерності, а ми їх натомість пригощали солодощами та м’ясними стравами», — ділиться спогадами Максим.

Та головне завдання чекало на учасників групи «Соціальне блогерство» попереду. Адже після цих поїздок кожен мав презентувати ідею власного соціального проекту, де Максим вирішив допомогти колишнім акторам. 

«Ми з моєму подругою Уляною придумали таку фішку, щоб запропонувати людям задонатити на нашу банку стільки грошей, скільки років їхнім дідусям -бабусям. І знаєте, скільки грошей ми заробили? 13 тисяч! — у голосі Максима звучить гордість за свою роботу. — А всім, хто задонатив ми теж зробили подарунки.»

Величезне враження під час перебування в таборі на хлопця справило те, наскільки уважене ставлення там було до кожного з учасників: «Нас постійно питали, чи нам подобається, чи не нудно.  А там і справді було «бомбезно!». Але найбільше в своїй розповіді про табір він із захватом згадав… ту саму обіцяну «смачну їжу»: піцу, десерти, і полуничний торт! «Так, я дуже люблю солодке, торт теж був «бомбезним»!» — сміється хлопець.

Максим каже, що коли приїхав у табір «Мені вдалося!», то зовсім нікого там не знав. Але після закінчення табірної зміни більше половини підлітків з тих 30, що були там разом з ним, стали його друзями.  Все літо після табору хлопці та дівчата з нової компанії разом їздили на пляж, відвідували концерти та просто гуляли містом.

«Так круто! Так багато друзів я собі знайшов! Так багато не знаходив ніде! І це тільки в таборі «Мені вдалося!». А ще ж є «Місце Сили»! Де нас було вже не 30, а 80!» 

Коли відкрилось «Місце Сили», компанія «отаборилася» там, збільшившись майже втричі. Максим каже, що після знайомства з «Клубом Добродіїв» коло його спілкування повністю змінилося.

«На жаль, серед моїх старих знайомих з району багато таких, що люблять попити-покурити, навіть з 10-13 років. Вони намагаються мене теж до себе затягти, а я намагаюсь їх переконати кинути згубні звички і почати відвідувати «Місце Сили». Думаю, мені таки колись це вдасться»,  — впевнено каже хлопець.

До речі, мистецтво переконання він також успішно опановує в просторі, а саме в «кімнаті без дорослих», як він її називає. Тут підлітки разом з психологами «Клубу» обговорюють найрізноманітніші теми: власні страхи та фінанси; говорять про те, як бути крутим, та про те, як переконати велику аудиторію пристати на свою думку.

В «Місці Сили» завжди буває багато зустрічей і розмов про важливе. Ділитися власним життєвим та професійним досвідом до підлітків сюди приходить багато людей. Тут відбулися зустрічі з Євгеном Клопотенком, КИЛИММЕНОМ, Василем Байдаком та іншими — відомими і успішними,  але Максима найбільше вразила зустріч з … водієм лондонського метро: «Ми з ним 2 години спілкували, він нам знання з англійської передавав. Похвалив, до речі, нашу англійську».

Також він любить простір за можливість подивитися кіно разом з друзями, поробити антистресові «лизуни» в арт-зоні. А ще хлопцю тут частенько довіряють бути ведучим «Мафії». «Мафія в нас двічі на тиждень, один раз для тих, кому 10-13 років. А в інший день — для тих, кому від 14. От для цієї категорії відвідувачів я і веду «Мафію»», — каже хлопець.

Але в першу чергу для Максима «Місце Сили» — це Місце Спокою, де можна забути всі стреси сьогодення. «Коли я заходжу туди, то наче потрапляю в інший світ. Там дуже спокійно — і чайок, і піроженки. І, залежно від настрою, я можу бути ким завгодно: можу бути ведучим серед великої кількості людей, а можу спокійно помалювати».

А ще хлопець разом зі своєю компанією дуже чекає на піжамну вечірку. «Дуже багато людей хоче зробити таку вечірку в «Місці Сили». Нам якось обіцяли, але щось забули. То я нагадую». Дякуємо, що нагадав!) Обов’язково зустрінемось всі разом на піжамній вечірці у нашому просторі найближчим часом.