Про проєкт

Пандемія паралізувала світ на довше, ніж він того очікував. Хвилеподібні піки захворюваності забрали змогу подорожувати та відкривати нове, іноді навіть в рамках України.

Для більшості дітей підопічних дитячих будинків та дитячих будинків сімейного типу канікули завжди проходить однаково – діти нікуди не виїжджають  та допомагають вихователям/батькам по господарству. Навчання онлайн і закриті гуртки фактично залишають дітей в межах 4 стін, що особливо важко дається дітям, які тільки адаптуються до нових умов. Окрім цього, багато хто із дітей ніколи не бачив моря та гір, хоча деяким з них це потрібно для лікування супутніх захворювань.

«Клуб Добродіїв» вирішив допомогти дітям із дитячих будинків краще адаптуватись, відійти від усіх потрясінь, що вони пережили та врешті здійснити їх мрії дітей і познайомити з досі не баченою Україною, морем, горами.

В рамках проєкту «Відкрий Україну дітям-сиротам» у 2021 році 20 дітей із двох дитячих будинків сімейного типу відправились в гори.

Першими після карантину знайомитись із неймовірними краєвидами Західної України поїхала малеча з дит.будинку сімейного типу Максименко.

Водоспади, гори, катання на конях, нічні вогнища, риболовля, екстрим підйом у гори на джипі, замки, містичний Синевир, міський квест по Ужгороду, ведмежий заповідник — про все це діти ще пів ночі згадували у потязі по дорозі додому і одностайно вирішили, що крутішої родинної пригоди в них ще не було!

На початку червня познайомитись із горами їздив дитячий будинок сімейного типу Приходьків. На щастя Діани, яка боялась зустріти в горах леопардів, їх вона не зустріла, але познайомилась із динозаврами. Саме з цього пригодницького парку Діану було найважче витягнути!
І хоча погода не побалувала їх сонечком, родина дуже весело провела час і за насиченою програмою не встигала навіть помічати дощ. Окрім масштабності гір та динозаврів, малечу вразило катання на зіп-лайні і емоцій набрались на роки вперед.

Дихати морем і видихати наслідки ковіду — саме така основна програма на морі була у дитячого будинку сімейного типу Баришевських. І вона виконувалась щодня, але скільки пригод було окрім цього!Море діти побачили з усіх сторін та куточків, адже побували у Лазурному, Скадовську та на острові Джарилгач! Діти плескалися у різних куточках та на різних пляжах, грали в ігри, сміялися, а також познайомились з усіма маяками, які їм зустрічались на шляху. Думки про найкрутішу пригоду розділились: батьки Олена та Олександр в захваті від острова Джарилгач, а діти обрали Асканію-Нову найцікавішим враженням після самого моря.

Найскладніше у цій поїздці родина визначила одноголосно — найскладнішою була дорога додому, адже прощатись з морем не хотів ніхто! Мама Олена каже, що діти й після повернення ще довго не знімали браслетів готелю, в якому вони жили і грались в ігри на кшталт «уявімо, що ми на морі та пливемо на поромі».

Дякуємо, що ця подорож стала для дитячого будинку сімейного типу Баришевських можливою!

У серпні у свою Робінзонівську пригоду відправився дитячий будинок сімейного типу  Шельвінських. Мама Наталя каже, що під час відпочинку по-справжньому зрозуміли, що рай на землі існує, адже доброго ранку їм бажали дельфіни, які на світанку підпливали дуже близько до берега і ця картина вражала навіть найрозвиненішу фантазію! Окрім купання в морі та засмаги, хлопці по вечорах допомагали в таборі й поливали дерева, рятуючи їх від спеки, а старші діти пройшли майстерклас з психології конфлікту.
На Джарилгачі відсвяткували День Народження одного з синів Максима і окрім торта з феєрверком отримали неймовірний подарунок — плавання на каяках на сап-бордах для всієї родини! На цьому свята не закінчувались, адже на морі зустріли рівно місяць як у родині з’явився підліток Льоша. Але найхвилюючою подією стало те, що Льоша вперше назвав мамою Наталю ❤️
Мама розповідає, що подорож змінила всіх: «Приємним здивуванням було що молодші легко перенесли поїздку на автобусі. Середні стали самостійнішими щодо миття посуду за собою, а Льоші така пригода дозволила краще “вписатися” і дізнатися кожну дитину в сім’ї. Ми дуже вдячні за підтримку кожного, хто зробив нашу подорож можливою!» — додає Наталя.