Це був суцільний метч: історія створення Місця Сили

Про проєкт

Місце Сили — це унікальний простір для підлітків у Києві, який підтримує та навчає стійкості під час війни. Окрім підтримуючого комʼюніті та крутих зустрічей, всі відвідувачі «Місця Сили», коли переступають поріг, кажуть: «Вау, у вас так гарно».  

«Звідси не хочеться йти», —кажуть наші постійні відвідувачі. 

І ми повністю згодні: «Місце Сили» — гостинне, комфортне та безпечне. Це надзвичайно важлива складова проєкту. 

У цьому матеріали більше про простір та його створення розповіли засновниця «Клубу Добродіїв» та головні дизайнерки проєкту.

 

Марія Тодорчук, засновниця та керівниця «Клубу Добродіїв», розповіла про процес вибору дизайнерів, свободу творчості, виклики та внутрішні цікавинки проєкту.

 

 

Numo Buro — бюро дизайну інтерʼєру повного циклу з 17-річним досвідом роботи. Команда переконана, що якісний дизайн — це інструмент для досягнення успіху та подальшого розвитку проєкту.

Своїм досвідом роботи з «Клубом Добродіїв» над створенням «Місця Сили» поділилася Ната Соболева, співзасновниця та головна архітекторка Numo Buro. 

 

 

YOVA YAGER hospitality design — студія свідомого дизайну просторів, яка створює надихаючі і функціональні простори. Студія переконана, що важливо починати з переосмислення (rethinking), і вже потім переходити до дизайну.

Йова Ягер, засновниця студії та дизайнерка, розповіла про роботу над «Місцем Сили», викликами та вражаючими результатами.  

______________________________________________________________________

Марічко, як ви познайомилися з Натою та Йовою?

Марічка:

Мені треба було шукати дизайнера для проєкту, тож я зробила допис у Facebook. Мені радили різних людей. На той момент мені сподобалися 2 дизайнерки, але звʼязок склався саме з Йовою. Я дивилася сайт і соцмережі — мені все дуже подобалося, а потім я зайшла на Пінтерест — і закохалася!

Я зрозуміла, що хочу працювати саме з Yova Yager Studio, і маю зробити все можливе, щоб ця колаборація сталася!

Вже під час першого дзвінку Йова спитала мене, скільки фінансів я закладаю на проєкт. В мене було два з половиною мільйони гривень. Але це навіть близько не співпадало з тим, що я хочу з точки зору дизайну. Тому я сказала Йові, що давай робити за планом, я знайду гроші. І, звісно, знайшла. 

І тоді запустився процес: Йова познайомила нас з Нумо Бюро, з Натою. 

Чесно кажучи, мені було дуже страшно починати. Коли донори підтвердили проєкт, я сиділа в шоці і розуміла, що мрія стає реальністю, тепер це треба якось втілювати в життя. 

Але я точно знала, що мені треба partner-in-crime, з ким ми зможемо разом перетворити ідеї та фантазії в реальний простір.

Якщо вже почали говорити про фінанси, скільки коштувало будівництво місця сили?

Близько 9 мільйонів.

Мені здається, що ми робили неможливе: коли терміново треба дістати за тиждень кілька мільйонів — ми робили це. Коли треба було знайти десь в Європі меблі і перевезти в Україну за тиждень замість кількох місяців — ми робили це.

Який був головний запит по Місцю сили?

Марічка:

Мій запит був дуже простим: я потребувала партнерів, які допоможуть перетворити у простір те, що я могла пояснити на рівні відчуттів. 

Я знала, що я хочу, але не могла уявити, як саме це виглядатиме.

Тут була тотальна довіра та закоханість у Numo Buro та Yova Yager Studio. 

Як народилося Місце Сили? Чи були якісь референси, де взяли натхнення?

Йова:

Коли Марічка показала нам концепцію, це був чіткий та комплексний підхід. З аналітикою та пропрацьованою цільовою аудиторією. Такі глибокі розуміння власного концепту, допомагають створити не тільки красивий, а і функціональний проєкт.

Це було найголовнішим натхненням: актуальність проєкту та його цінності. 

Мені дуже хотілося бути дотичним до створення «Місця Сили». Але для реалізації такого масштабного проєкту в короткі терміни потрібна більша команда, основні ресурси якої знаходяться в Київі. Тож ми обʼєдналися разом з Numo Buro. 

Взагалі важливо зазначити, що колаборації і партнерства — це супер сила. 

Також я одразу зазначила Марічці, що для успішної реалізації, нам потрібен менеджер проєкту саме зі сторони замовника. Адже задача досить складна, і виникатиме багато організаційних питань. Зазвичай замовники погоджуються, а потім все одно виступають в ролі менеджерів. Тут стався крутий виняток.

Підсумовуючи, головним натхненням слугувало чітке розуміння, ЩО саме ми робимо і для КОГО.

Ната:

Мене точно надихнула Марічка та її енергетика. З перших зустрічей я відчувала, що цей запал передається і нам. 

Навіть не було моменту, що ми думали: «робити чи не робити». Сумнівів не було. 

І класно, що ми не мали обмежень по дизайну. Ми могли дати волю творчості. Дуже цінно, коли є така можливість. 

Чи був досвід схожих проєктів?

Ні. Для всіх це був новий досвід. 

Марічка: 

Але в цьому був кайф, бо ніхто точно не знав, що та як робити, не було правил та рамок. Це було на рівні відчуттів та уяви.

Йова: 

До подібних проєктів раніше не була причетна.

Ната: 

Ця аудиторія взагалі нова для нас. Але було цікаво працювати саме з цільовою аудиторією підлітків. Певний баланс між дитинством та дорослим віком. Насправді, це дорослі діти. Їм вже не треба різнокольорові стільчики. Робили так, щоб нам особисто було кльово в просторі.

Протягом всього проєкту я мала думку: діти мають почуватися класно, бо місце класне. Хотілося, щоб вже з першого погляду на сам простір було відчуття причетності до чогось крутого. 

Наша задача була — додати трішки «божевільності», бути сміливими. Ми з радістю це робили 🙂

Які виклики поставали при створенні Місці Сили? 

Йова:

Терміни. Стислі терміни — це дійсно найголовніший виклик. 

Чому ми це підкреслюємо? Це великий складний проєкт, в якому, крім дизайну, співіснує функціональність приміщення чи предмету, графічний дизайн бренду, особливості сприйняття з точку зори тригерів та травм. 

Наразі, ситуація з вибором матеріалів достатньо обмежена, особливо, що стосується наявності.

Ната: 

Дизайнери зрозуміють наш біль, коли треба підібрати ідеальний однаковий блакитний в текстилі, у фарбуванні стін, деревини та металу 🙂

Йова: 

Але естетично красивий дизайн — це тільки верхівка айсбергу, адже головна задача — зробити функціонально. 

Ната: 

Але незважаючи на всі виклики, ми реально кайфанули. 

Йова: 

Але про деякі виклики ми навіть не знали 🙂 

Адже більшість питань взяла на себе менеджерка Місця Сили. Ми тільки отримували повідомлення на кшталт «тут проблема зі стільцями, вирішуємо». Це дуже рідкісний випадок.

Марічка: 

Було дуже неочікувано почути строки. Коли дівчата сказали, що реалізація проєкту від картинок до відкритих дверей займе на пів року,  була в шоці, бо я планувала відкриття вже за 2-3 місяці. Але ми знайшли компроміс і навіть встигли запустити «Місце Сили» у 2023 році. 

Якими цікавинками з проєкту можете поділитися?

Марічка:

Клуб Добродіїв знаходиться зараз на етапі ребрендингу, тож у нас не було, на що спертися в плані дизайну. Я знала, що ми точно змінимося, але які ми будемо?

І те, що вийшло — це про органічність та природність. Воно відчувається одразу як наше, Клубу Добродіїв. 

Ще один цікавий факт: кімнати «Дорослим Вхід Заборонено» у першопочатковому плані не було. Ми планували створювати Кімнату Майбутнього, з новітніми технологіями. Але під час роботи ми зрозуміли, що вона взагалі не підходить до основної концепції: це про хард скіли, а ми про софт скіли, вона «вибивалася» з ідеї. 

Так, вже в процесі дизайну, зʼявилася кімната «Дорослим Вхід Заборонено», і вона насправді найпопулярніша зараз. Її концепт дуже приваблює підлітків. 

Насамперед, ця кімната створює безпечний та комфортний простір для спілкування. 

Також назву можна сприймати буквально, адже дорослі дійсно не мають доступу до кімнати. 

До речі, коли батьки заходять туди на екскурсію, вони почуваються супер особливими, ніби потрапили в щось дуже ексклюзивне. 

Я дуже рада, що ми не мали рамок і тому могли щось змінювати в процесі. 

Йова: 

Зараз здається, що ми з самого початку планували Дорослим вхід заборонено, настільки цей простір органічний і правильний у Місці Сили. 

До речі,щодо викликів. Ми багато разів перероблювали вхідну зону, бо до неї було багато вимог: вона мала бути просторою, вміщати гардероб, мати інформаційну стіну, мати зону очікування та відпочинку, зону самообслуговування з кавою та водичкою. І на додачу, рецепшн фотозону з логотипом. 

Вже на моменті, коли треба віддавати дизайн, ми сидимо з Натою і думаємо «давай цю літеру на 2 сантиметри лівіше». Видозмінювали його дуже довго. Але результат однозначно того вартий. 

Марічка:

Вже після запуску ми перейменували «Лекційно-тренінгову» залу на «Велику» залу, бо першопочаткова назва звучить занадто серйозно, це відлякувало дітей. Тож ми змінили назву для зміни сприйняття.

Що вас вразило найбільше у проєкті?

Ната: 

Вразило, що в нас було мінімум стресу завдяки класним координаторам, які дуже круто налагодили роботу. Коли ми вийшли з проєкту, то подумали: «А що, так можна було?»

І розподіл задач між Numo Buro і Yova Yager Studio відбувся дуже органічно. Іноді буває важко двом великим дизайнерським студіям створювати спільні проєкти, а тут все було легко і природньо. Чи то через важливу місію проєкту, чи то через організацію замовників, чи ми вже достатньо виросли 🙂

Йова:

Тотальний метч навіть з будівельниками 🙂 Клуб Добродіїв, як благодійний фонд, не може просто найняти підрядників, потрібно проводити вибір через тендери. І ми дуже переживали, що нам доведеться працювати з незнайомими компаніями, з якими ми ще не маємо спільної мови.

Але обрана команда BKbud нас вразили своєю відповідальністю та чіткою комунікацією. Вони з розумінням йшли на поступки. Але найбільше в саме сердечко нас вразили їхні щотижневі відео звіти, які тепер ми ставимо іншим у приклад.

Підрядники виявилися на 100% «нашими» людьми. Дійсно відчувалася спільна робота, партнерство. 

Взагалі це все — super-match людей, речей та обставин. Все склалося як має бути. 

Який ваш улюблений елемент в Місці Сили?

Йова: 

Картини від Looch studio і «бублики» для сидіння. 

Ната: 

Важко обрати, але напевно — це наш дивний диван у вхідній зоні. Його створення — це теж був окремий виклик: сьогодні готовий каркас, ввечері треба зробити заміри, а вже завтра віддавати на виробництво тканини. 

Йова: 

Світлова панель на стелі в арт зоні.

 Ната: 

Так, точно! Воно створює відчуття денного світлого, вікна. 

Марічка: 

Дуже люблю вхідну зону, вона мʼяка та затишна. 

І кімната довіри дуже класна. Вона комфортна, звукоізольована, і нею дійсно активно користуються.

А чого вартує укриття! Спочатку всі кажуть: «та ну, ні, нащо те укриття», але це поки його не побачать. Бо воно дійсно дуже стильне та круте.

А ще мені дуже подобається, що діти сидять, лежать, висять. Вони вільні в просторі, і це має свою красу.

Йова: 

Це правда! Завжди непередбачуваний момент, чи буде простір використовуватися так, як ти це запланував. І радісно бачити, що діти і сидять на підвіконнях, і лежать на «бубликах», і з ногами всюди залазять. 

Марічка:

Взагалі, є такий собі показник хорошої ідеї: коли ти відчуваєш захват і радість вже від самої думки. Є проєкти, які «правильні», а є ті, від яких ти кайфуєш, і це Місце сили. 

І є поняття синхроністичності. Все так співпало: люди, події, думки, що дає розуміння, що Місце сили точно особливе. 

_________________________________________________________________________________________

«Місце Сили» — це дійсно унікальне місце для підлітків, яке допомагає знайти однодумців, піклуватися про ментальне здоровʼя та віднайти внутрішню стійкість. 

Але це все було б неможливо без наших партнерів та ваших донатів. Кожен з нас може стати Амбасадором «Місця Сили», обравши комфортну для себе суму регулярного донату. 

Долучайтеся разом з нами до важливої справи, до підсилення українських підлітків та «Місця Сили».