В перші години після підриву росіянами Каховської ГЕС, команда Клубу Добродіїв направила всі свої потужності на допомогу родинам з дітьми, які опинилися в зоні підтоплення на Херсонщині. 

Відразу після повідомлень про трагедію, очільниця фонду Марія Артеменко почала шукати людей, які доставлять допомогу на Херсонщину, паралельно на складі Клубу Добродіїв вже працювали працівники складу та волонтери, які відвантажували та сортували все необхідне. 

Одним із волонтерів, який допоміг доставити речі першої необхідності та творчі набори для дітей постраждалим родинам, став журналіст Богдан Логвиненко. 

Допомогу на території, де відбувається лихо необхідно надавати відразу, не чекати, поки зберуться фури. 

“Прочитав зранку новини про підрив окупантами Каховської ГЕС  і прийняв рішення, що треба їхати. Зібрав кілька автомобілів охочих. В перший день нас зібралася колона з 26 різноманітних авто. Це вже не вперше я вирушаю в зону бойових дій чи на деокуповані території, тому з власного досвіду знаю, що поки зберуть фури допомоги, необхідно вести на ці території речі першої необхідності – бо допомога потрібна відразу, якомога швидше”, – розказує волонтер. 

На своїх сторінках у соціальних мережах журналіст – волонтер написав пост із закликом передавати гуманітарну допомогу зі складів, бо закуповувати – це дуже довго. 

“Мені відразу написала Марія Артеменко і повідомила, що на складі Клубу Добродіїв вже формується гуманітарна допомога, треба оперативно відвантажувати і відвозити родинам, які постраждали від підриву росією ГЕС. Зусиллями Клубу Добродіїв та організації “Зграя” ми запакували всі 26 машин загальною вагою приблизно на 10 тонн. Далі дуже складно вже було рахувати”, – пригадує Богдан Логвиненко. 

Для того, щоб ця допомога була адресною та її точно отримали ті, хто цього потребує, Клуб Добродіїв та волонтери відразу налагодили контакт з мерією Херсону та ОДА, та отримали координати місць розташування родин, яких евакуювали. В

“Набори від Клубу Добродіїв ми завезли у Центр, де приймали постраждалих людей. Тут варто сказати, що як тільки ми приїхали у це приміщення, а це 6 поверхова будівля, там було лише 30 родин. На наступний день місця в цій будівлі вже не було. Також допомогу від Клубу Добродіїв ми завезли у село Комишани. Це територія, яка була і залишається відірваною від Херсону, туди можна доїхати лише полями. Оскільки у наших наборах допомоги були не лише речі першої необхідності, але й набори для творчості для дітей, ми прийняли рішення такі набори завезти на гуманітарні штаби, щоб ця допомога дійсно дісталася дітям”, – пригадує волонтер. 

На лівому березі Херсонщини відбувається геноцид. 

Богдан Логвиненко зазнається, особливо не було часу говорити з людьми, щоб вони ділилися деталями. Однак, те, що зараз відбувається на Херсонщині, особливо на лівому березі – це геноцид проти українського народу. 

“Ми спілкувалися з родинами, які втекли з під окупації з Олешок. Вони бояться називати свої імена та прізвища. Це досі окупована територія. І речі, які відбуваються там, не можна назвати інакше, ніж локальний геноцид. росіяни не лише не випускають людей евакуюватися, але й патрулюють на човнах, спостерігаючи за тим, як люди, діти і тварини помирають. Україна всіма силами намагається туди прориватися і надавати допомогу, забирати людей, але це не завжди вдається”, – розповідає він. 

Люди, які перебували на підконтрольній Україні території, мали час зібрати якісь речі, бо відразу після підриву, отримали інформацію від української влади. На лівому березі Херсонської області українців окупанти не лише не попередили про катастрофу, більше того, розповсюджували неправдиву інформацію про те, що ніякого підтоплення не буде. Люди опинились один на один з бідою і трагедією. 

“Мені здається, що кожен, хто може це зробити і може зробити це швидко має реагувати на такі виклики”, – сказав Богдан.