У липні клієнти магазинів Антошка переказали 540 000 гривень на допомогу дітям, родини яких вимушені були покинути свої домівки у пошуках безпеки. За червень та липень  завдяки акції вдалось зібрати перший мільйон гривень на допомогу дітям!

Ці кошти змогли підсилити 315 родин з дітьми з усієї України (960 дітей). 7 із цих родин допомогли товари, які покупці залишали в благодійних корзинах в 5 магазинах Антошка.

Хто ці родини?

  • 80 % – внутрішньо переміщені родини з Луганської, Донецької та Харківської областей. Серед них є родини, які виховують дітей з інвалідністю, багатодітні родини, менше половини родин мають 1-2 дитини, інші більше.
  • 10 % – родини вже повернулися додому, але через війну втратили джерело заробітку і можливості для існування, тому зараз знаходяться на межі виживання
  • 10% – багатодітні родини, які не виїжджали з рідних домівок і там відносно безпечно, але через війну не мають джерел заробітку і ледь забезпечують базові потреби дітей.

Більшість цих родин виховують зовсім маленьких дітей, мами знаходяться в декретній відпустці, при закритих дитячих садочках просто не мають змоги працювати і змушені шукати допомоги.

Марина з міста Лиман, Донецької області прямо 24 лютого поїхала з міста в пологовий будинок, поки чоловік вивозив їх старшого сина в невеличке село, де проживають батьки жінки. Їх молодший син народився під звуки сирен і так провів перші місяці свого життя, поки залишатись в селі стало неможливо через постійні обстріли. Так вони з новонародженою дитиною і двома старенькими батьками опинились в селі Київської області. А потім дізнались, що будинок батьків згорів, і повертатись їм немає куди (про повернення до Лиману мова не може йти поки що). Найбільше Марина турбувалась про малечу, адже для кожної мами найстрашніше не мати змоги захистити і нагодувати своїх дітей, тому допомога родині була стала не просто їжею, а підтримкою їх духу і надії , що вони впораються!

Катерина евакуювала з Дружківки двоє своїх дітей будучи на останніх місяцях вагітності. Вже у відносно мирній Полтаві, вона народила третю дитину і зараз вп’ятьох вони живуть лише на дитячі виплати. Чоловік втратив роботу і зараз шукає підробіток у будь-якій точці України. Той факт, що допомога дозволила нагодувати дітей і навіть наймолодшу доньку дала змогу трохи видихнути батькам і скласти подальший план дій.

Окрім внутрішньопереміщених осіб, які зараз шукають безпеки у різних куточках України, є родини, які поступово повертаються додому і деокуповані регіони. Наприклад, Ірина повернулась з донькою в Ірпінь. Доньці 2 роки і шукати роботу Ірина поки що не може, адже немає з ким залишити малечу. Чоловік на не офіційних підробітках у Вінниці, де грошей платять мало. Родині не вистачає коштів на повноцінне харчування для дитини в першу чергу. Ірина розповідає, що спочатку їй дуже допомогли сусіди, які підгодовували її та доньку, але сусіди також намагаються зібрати своє життя до купи і Ірина просто не може користуватись їх добротою.

Саме до таких родин на межі відчаю ми змогли відправити понад 3 тони продуктів, дитячих підгузків, дитячого харчування та базових речей! А це 3 тони підтримки та віри, що ці родини не самі зі своєю бідою!