За грудень клієнти мережі магазинів Антошка перерахували 819 982 гривні на допомогу дітям! Ці гроші допомогли 958 дітям, які виховуються у 630 родинах з усіх куточків України.

• 436 родин –  це родини, що виїхали з прифронтових територій
• 98 родин складають батьки-одинаки, які виховують дітей самотужки
• ще 96 родин залишаються на прифронтових територіях

Родини, яким допомогли ці кошти  розкидані майже по всій Україні, найбільшими осередками є:

• Київська область (88 родин)
• Івано-франківська (79 родин)
• Дніпропетровська область (72 родини)
• Харківська область (69 родин)
• Полтавська область (62 родини)
• Запорізька область (40 родин)
• Черкаська область (31 родина) 
• Донецька область (25 родини) 
• Миколаївська (20 родин)
• Сумська область (19 родин)

Більшість родин була розчулена отримати набори перед Новим роком, адже всім дуже хотілось порадувати дітей та не віддавати їх радощі дитинства війні.

Дуже приємно отримувати посилку в канун нового року! Дитина дуже вражена! Особового сьогодні, коли у місті стільки прильотів. Велике дякую Вам! Оксана, мама 12-річної Віки, м.Костянтинівка, Донецька область

Дякуємо за допомогу, діти дуже раді!!!Такий подарунок до свята гарний. Наталія, мати одиначка з м.Краматорськ

Получили от вас посылку! Наша благодарность не знает границ! Очень приятно было получить такой нужный подарок к новому году! Отдельное спасибо за детскую химию!!! Еще был классный набор канцелярии, но я не успела его запечатлеть – дети оказались шустрее))) Мира и добра вам!!! Дарія, мати 4 дітей, м.Сміла

Дуже вдячні за допомогу та Новорічне привітання! Дитина дуже зраділа такому душевному, потрібному подарунку. Миру, злагоди, натхнення та Божої благодаті, хай Бог благословляє вашу Велику Добру справу та родини всіх, хто дотичний до допомоги! Олена,  мама 9-річної Крістіни, ВПО з міста Сєвєродонецьк

Кожна з історій цих родин  вражає і надихає водночас, адже нагадує, що наша сила в єдності!

“Наше село Новоселівка під окупацією з березня 2022 року, життя стало не спокійним, страх за життя діток гнітив кожного дня все більше, страшні звуки пострілів лунали кожного дня. Доводилось ночувати у сирому підвалі, не було світла тижнями, їжу готували на печі, яку топили дровами, овочів у селі достатньо, магазини були пограбовані та пусті, коли було світло хліб пекли самотужки, а коли не було на плиті перепічки які навчила мене пекти бабуся… Наша родина прихистила у себе на 14 днів родину з Маріуполя яка тікала від війни з маленьким хлопчиком, ми потоваришували з ними, і зараз підтримуємо зв’язок. Та я не могла подумати що через деякий час буду теж тікати з донечками з рідного дому…. Наразі наша родина мешкає в місті Запоріжжя, дуже важко, хочеться до рідного краю, обійняти міцно батьків, бабусів, дідуся які залишаються під окупацією уже 8 місяців…. Кожен день за них болить душа, адже не завжди є зв’язок… Я вірю в те що ми скоро повернемося на своє рідне подвір’я і ми і наші діти житимуть під мирним небом нашої неньки України!!!” – розповідає Анна, яка з двома доньками виїхала в Запоріжжя. 

Олександра з Харкова також не тільки потребувала підсилення, а й на початку війни намагалась допомагати тим, кому могла: “Ми намагались бути корисними майже з перших днів війни (перші дні, правда,сиділи в гаджетах,читали і нічого не розуміли),десь на 3 день я почала пекти хліб і роздавала людям Деякий час волонтерила та продовжую консультувати безкоштовно,як лікар Зараз повернулися до Харкова,але в інший район,бо жили на Салтівці. Виховую сина 6 років,зараз вагітна другою дитиною. Але, на жаль, зараз без роботи, чоловік тільки намагається щось заробити, бо хочеться дитині робити краще майбутнє. Маю лежачу бабусю, яка не хоче нікуди їхати, тому й залишаємось тут. Будь яка допомога зараз буде важливою для нас!”

Дякуємо кожному з тисяч українців, хто підставляє своє надійне плече підтримки дітям і їх  родинах в цей важкий час!

Спільні зусилля створюють дива!