Її ім’я в «Місці сили» майже ніхто не знає. Всі кличуть її “Зебра” – так дівчину називали ще в школі, в рідному місті. І так вона представилася, коли вперше прийшла в простір для підлітків в центрі Києва.

«Зебра», тому, що я просто люблю чб – чорне і біле. Це мої улюблені кольори і навіть в одязі переважають саме вони, – ділиться Варвара. – Але зараз мені б хотілося, напевно, аби до мене зверталися інакше. Зебра-зеброю, але у мене ім’я є. Хотілося б, щоб всі знали, що мене звати Варвара».

Варя з Салтівського району Харкова. Проте він сильно постраждав у перші дні повномасштабного вторгнення. Після кількох тижнів постійних авіанальотів та ракетних обстрілів родина вирішила виїхати. Але, за словами дівчини, “тиждень за містом”, на який розраховувала вона з батьками, сильно затягнувся. За два роки дівчина з рідними змінила кілька регіонів та міст. В підсумку зупинилися в Києві. 

 «Вчитися я продовжую у своїй харківській школі, навчаюся онлайн. Половина однокласників виїхала за кордон, ще половина – залишилася у Харкові. Бачимося і чуємося лише в інтернеті, під час уроків», – розповідає харків’янка.

За ці два роки основними друзями дівчини стали малювання, книжки та музика. Варвара зізнається, що зовсім відвикла від живого спілкування, тож на пропозицію мами відвідати новостворений простір для підлітків відреагувала добре. 

«Я завжди була досить активною, товариською. Але з початком війни закрилася в собі. І навіть через нервування сильно схудла. Адже постійно думаєш – “коли все це закінчиться, коли ми повернемося додому?”. А “Місце сили” мені повернуло спілкування, якого не вистачало. Я знову стала комунікабельною, тепер у мене знову є знайомі та друзі», – ділиться Варя. 

В просторі дівчина любить зустрічі з відомими людьми – має вже цілий список ідей з ким воліла б ще зустрітися в житті. Але найбільше Варваві подобається грати з новими друзями в настільні ігри. 

 «Дивлюся на розклад і ті події, що для старших – то вони мені ще цікавіші. Але у мене ще все попереду», – сміється 12-річна Варя.

Дівчина хотіла б, аби «Місце сили» з’явилось і у рідному Харкові. Аби після перемоги повернутися додому та ходити у простір разом з однокласниками.