Ставай амбасадором Місця Сили!
Підсиль своїм донатом унікальний простір від Клубу Добродіїв для відновлення та розвитку стійкості підлітків під час війни.
Усі кошти будуть спрямовані на функціонування Місця Сили.
Добрий листопад: допомога для 338 дітей від Антошка
Добрий листопад: допомога для 338 дітей від Антошка
За листопад 2023 року, клієнти Антошка перерахували 354 144 гривні, які стали підтримкою для 338 дітей, що отримали рюкзак підтримки!
Географія допомоги у вересні:
- Запорізька область — 76 дітей
- Донецька — 66 дітей
- Дніпропетровська — 51 дитина
- Миколаївська область — 34 дитини
- Харківська — 25 дітей
Решта дітей перебувають майже в усіх інших областях.
Статус цих родин розподілився так:
- 137 дітей залишаються на прифронтових територіях
- 173 дитини виїхали з прифронтових або окупованих територій
- 28 дітей виховуються батьками-одинаками
Ось історії деяких родин, яких змогли підтримати клієнти Антошка!
“Наша родина з Миколаївщини, а саме містечка Очаків на узбережжі Чорного моря. У перший день повномасштабного вторгнення РФ вдарила Кінжалами по нашому військовому порту, мотивуючи це тим, що там була розташована база НАТО… Серед загиблих були мої однокласники, друзі, учні, просто знайомі… У місті зникли продукти, магазини розпродувалися та закривалися, люди масово виїжджали, але тілтки власним транспортом, бо громадський припинив ходити. Проте, до квітня ми все ще не усвідомлювали, що це далеко не кінець. Коли окупанти захопили Кінбурнську косу і почали звідти обстрілювати Очаків щодня – і РСЗВ, і мінометами, і ствольною артилерією, а мій молодший син вночі на четверту сирену біг із закритими очима до коридору (до підвалу ми припинили ходити, бо діти почали хворіти) – я зрозуміла, що не зможу більше виглядати перед дітьми спокійною, і ніхто нам не скаже, куди прилетить наступного разу. Найстрашніше, що від коси до міста усього 4 кілометри по воді, і спочатку ми чули вибух, а потім вмикалась сирена… До повномасштабного я працювала у картинній міській галереї, і оскільки це велике приміщення, міська адміністрація створила там штаб з видачі гуманітарної допомоги. Разом з колегами по культурі ми працювали у штабі, і це трохи повертало мене до життя. Коли відкрились жахи Бучі, я просто зателефонувала на роботу і повідомила, що буду вивозити дітей у безпечне місце… Батьки не захотіли поїхати з нами. Так ми опинились на Вінниччині, у Калинівці, де я мала знайомих дівчат (вони приїздили до Очакова з дітьми відпочивати щоліта). Подруги допомогли знайти квартиру, адже Калинівка уже була переповнена – херсонцями, маріупольцями, навіть бучанами… Машини з заклеєними скотчем дірами замість вікон, скотчеві написи”Діти”… Старший син залишився онлайн в своїй Очаківській школі, молодшого повела в перший клас також онлайн, також у “свою”школу, сподіваючись, що ми скоро повернемося. Завдяки виплаті від ООН, та виплатам ВПО, що ми оформили, потроху ми налагодили свій побут. Я знаходжу в інтернеті ситуативні підробіток, адже добре знаю англійську. За цей час пройшла курс із дизайну, шукаю можливості працевлаштуватися, та цей ринок зараз переповнений. Зустріла прекрасних дівчат, з якими плетемо маскувальні сітки та кікімори. Діти також знайшли тут нових друзів, але всі ми чекаємо повернення додому.” — розповіла нам мама двох дітей Ірина.
Рюкзак підтримки для її дітей — нагадування, що про них турбуються не тільки їх батьки, а й всі українці!
“Наш рідний дім у Маріуполі, який ми залишили 21 березня 2022 року. 26 днів жили в пеклі війни, яка була в прямому сенсі во дворі нашого будинку. Звідти виходили пішки. Згодом дізналися, що в нашу квартиру було попадання та вона повністю згоріла. Минуле життя перетворилося на попіл. Діти сумують за своїми речами, іграшками, друзями та гуртками. Загадують бажання на день народження про скоріше звільнення Маріуполя. І ми дуже вдячні за такий корисний набір для діточок. Дітки зараз хворіють і теплі м’які пледи якраз до речі. Дуже сподобалися веселі восьминіжки.” — написала нам мама Олена, яка з двома дітьми знайшла прихисток в Дніпропетровській області.
“Дякую Вам за посилку для моїх дівчаток!!! Поки не відкривали, бо хочу віддати на свято Святого Миколая. Я бажаю , всім хто робить такі дива для дітей, міцного здоров’я, щастя і щоб ваше добро завжди Вам поверталося!!!” — написала нам багатодітна мати Альона, яка виїхала з окупованого Геніческа в Запоріжжя.
- Дякуємо за вашу працю і надані подарунки. Діти у захваті. Молодший син вже не відпускає плед з рук, дуже вже він м’якенький та теплий. Сьогодні зранку знову був сильний вибух за менше ніж 500 метрів від нашого будинку, діти дуже злякалися. І ваш подарунок якраз був вчасно, вони знову радіють життю. Ще раз дякуємо!
- Дуже величезне Вам дякую! Дитина була щаслива побачити стільки подарунків. Особливо плед і ведмедик. Дякую,що робити дітей такими щасливими в цей час.
- Дякуємо за подарунок для мого сина. Дуже зрадів новому другу ведмедю. Дуже сподобався теплий плед.
- Велика подяка вашому фонду за подарунок, за вашу роботу! Дитина дуже задоволена, а для батьків це найважливіше.
- Дуже вдячні за чудову торбинку ❤️Канцелярія, засоби гігієни, м’яка іграшка, м’якенький плед з яким син не розлучається:)
- В цей не простий час, так важливо знати, що ти не сам і поруч завжди є добрі, чуйні та щедрі люди. Ваш рюкзак доброти-це тепло та радість для дитини. Процвітання для Вашого фонду.
Приєднуємось до кожної цитати вдячності і дякуємо кожному, хто зробив дива для дітей в листопаді!
Приєднуйтесь до акції на касах магазинів Антошка!