266 930,89 гривень перерахували Антошка на допомогу дітям у липні. На ці кошти Клуб Добродіїв відправив рюкзаки підтримки 254 дітям Харківщини, які зазнали значних руйнувань через війну.

Війна залишила глибокий слід у житті кожного українця, але особливо болісно вона вплинула на дітей. Маленькі мешканці Харківської області, які опинилися на передовій російської агресії, щодня стикаються з викликами, яких не мала б знати жодна дитина.

Замість безтурботного дитинства, наповненого іграми та навчанням, ці діти змушені звикати до звуків сирен повітряної тривоги та вибухів. Їхні домівки перетворилися на небезпечні місця, а підвали стали тимчасовими прихистками. Багато родин були змушені покинути свої міста та села, шукаючи безпеки в інших регіонах України.

Попри всі труднощі, діти Харківщини демонструють неймовірну стійкість та силу духу. Вони продовжують мріяти, вчитися та вірити в краще майбутнє. Саме тому підтримка цих юних українців є надзвичайно важливою! Кожен прояв турботи, кожна допомога – це промінь надії та нагадування про те, що вони не самотні у цей складний час.

Надія з родиною проживає в Харківській області, але з початком повномасштабної війни їм довелось виїхати до центральної України: «Ми не змогли довго там перебувати, бо в нас є велика проблема з грошима, яких катастрофічно не вистачало на базові потреби сім’ї. Мій син дуже хвилювався при тривогах, але поступово звик і вже не так реагує. Зараз в нас є можливість ховатись в підвалі дома», – ділиться мати Надія.

Мати двох дітей Юлія родом з с. Старий Салтів, їм довелось виїхати з рідного селища в Харків, але там родина прожила не довго: «Дуже гучно жити в місті, дітям дуже лячно при обстрілах», – розповідає пані Юлія.

Оксана Стеценко родом з Харкова та має двоє дітей. Коли почалось повномасштабне вторгнення вони з родиною переїхали з с. Старий Салтів: «Наше житло в Харкові дуже постраждало – там вилетіли всі вікна, тож у квартирі було жити неможливо. Мої діти не спали, нервували, плакали від вибухів та постійних тривог. Тому ми переїхавши в село і в нас з’явилась можливість більше часу проводити на подвір’ї, тут є льох де можна сховатись», – поділилась з нами мама Оксана.

Анастасія – мати хлопчика, вони проживають в Ізюмському районі Харківської області. З початку повномасштабного вторгнення родина вимушено покинула дім та виїхала в Житомирську область: «Ми не змогли там довго пробути, тому що не вистачало коштів на житло, тому нам довелось повернутись додому. Дитина дуже важко переносить вибухи, вона лякається та плаче», – каже Настя.

Ми отримали багато позитивних відгуків від дітей та їх родин, якими хочемо поділитися з вами:

  • Юрчику та Дмитру дуже сподобалась восьминіжка, діти постійно їм граються і сплять розом з іграшкою. Після того, як ми отримали рюкзачок, діти сіли одразу малювати!
  • Михайлику дуже сподобався рюкзак, він з ним не розлучається, відразу сів за розмальовку.
  • Олексій у захваті від повітряного пластилину і весь час з ним грається. Я дуже вдячна Клубу Добродіїв за те, що поклали дитячі ножиці і подбали про безпеку дитини.
  • Іван та Уляна зраділи вмісту рюкзачка, відразу почали розмальовувати та гратись восьминіжкою!

Майбутнє молодих українців залежить від кожного з нас, закликаємо вас долучитись до акції підтримки у мережах магазинів Антошка. Давайте зробимо все можливе, щоб їх дитинство було світлим та щасливим. Не забувайте, що спільні зусилля створюють дива навіть під час війни!