Зростаючи без батьківського тепла: феномен соціального сирітства

Серед вихованців інтернатних закладів більшість дітей має батьків. Це явище називають соціальним сирітством. Масштаби цієї проблеми вражають: з понад 21 тисячі дітей, які перебувають в інституціях, більше 16 тисяч мають батьків, проте фактично позбавлені їхньої підтримки. За цими цифрами ховаються історії дітей, сповнених невпевненості, розгубленості та самотності.

Діти, які потрапляють у категорію соціальних сиріт, застрягають у системі інституційного догляду без шансу на сімейне виховання, адже вони не можуть бути усиновлені, але й не отримують належної батьківської турботи.

Життя в інтернатних закладах накладає серйозний відбиток на їх розвиток. Часто вони стикаються з:

• психологічними травмами через відсутність стабільних емоційних зв’язків;
• труднощами в соціалізації та побудові довірливих стосунків;
• ризиком повторення батьківського сценарію у власному житті;
• складнощами в формуванні життєвих навичок та планування майбутнього.

У цій ситуації менторство стає одним із ефективних інструментів підтримки. Це дозволяє підліткам, позбавлених батьківської турботи, будувати довірливі стосунки з відповідальними дорослими, які допомагають їм знайти точку опори, зрозуміти свої сильні сторони, сформувати цілі та крок за кроком рухатися до них.

Вони отримують можливість повірити у власні можливості та побачити альтернативний сценарій життя альтернативний сценарій життя.

Соціальне сирітство – це реальність, яку важко ігнорувати. В наших силах дати дітям шанс на щасливе майбутнє. Можливо, саме ви станете ментором/кою та допоможете підлітку зі складним життєвим досвідом повірити в себе.

Якщо вам небайдужа доля дітей, які ростуть без батьківської підтримки – слідкуйте за перебігом проєкту в соціальних мережах. Ми поділимось успіхами наших менторських пар, розкажемо історії дітей та покажемо, як кожен з вас може стати частиною змін.

Проєкт «Менторство» реалізується за підтримки ЮНІСЕФ Україна.