Перша поїздка в дитячий будинок: Правила і поради для волонтерів

Свої перші кроки у непростому, але дуже цікавому спілкуванні з дітьми-сиротами і дітьми із неблагополучних сімей слід починати із вивчення простих правил. Знаючи і дотримуючись їх, ви побудуєте з дітьми дружні і щирі відносини, а також ефективно їм допоможете.

1. Враховуйте стан дитини

Багато дітей-сиріт мають розумову чи психічну затримку розвитку. Цим можуть відрізнятись і соціальні сироти (діти, які мають біологічних батьків, але не отримують від них належної опіки, уваги, виховання). Це слід враховувати та бути готовими до несподіваних реакцій: різкої відповіді, зміни настрою та ін.

2. Слідкуйте за собою

Діти дуже уважні і слідкують за кожним вашим кроком. Тож варто контролювати, що, як і кому ви говорите. Діти будуть наслідувати ваші інтонації та вчинки: наприклад, якщо ви були з ними лагідні, але в той самий час грубо відповіли комусь по телефону, вони подумають, що це норма поведінки, і будуть вчиняти так само. Навчити їх бути добрими та щирими можна лише на власному прикладі.

3. Навчіться казати «ні»

При першій зустрічі з дитиною позначте межі і не бійтеся сказати «ні». Якщо ви почуваєтесь ніяково від того, що дитина хоче сидіти у вас на руках або вона вириває з рук ваш телефон, або просить подарунки, або допитується «чи забереш ти мене до себе додому» ― ви маєте право сказати «ні». Діти цінують чесність.

4. Не давайте дітям пустих обіцянок, яких не зможете виконати

Так ви захистите їх від великого розчарування та марних сподівань.

5. Дайте дитині досвід паралельної прихильності

Дорослий, який 24/7 знаходиться з дитиною, не завжди для нього є безпечним дорослим. Якраз волонтер, який постійно і стабільно з нею комунікує, може дати дитині досвід інших відносин, в яких вона буде бачити і відчувати себе інакше. Головне, що ви можете дати дитині — це прихильність. Допоможіть їй пройти шлях від злості і відчаю до довіри та прихильності. Ви може стати тим, хто вірить в дитину, підтримує і каже «Ти зможеш! У тебе вийде!».

Важливо знати:
Існує декілька типів порушення прихильності, які ви можете виявити у дитини:

• негативна прихильність (чіпляються за тебе, аби була увага);
• амбівалентні (то прихильність, то відторгнення);
• уникає (замкнутий, раптове різке відторгнення);
• розмита прихильність (цілують руку) — найчастіше з ними неможливо встановити контакт;
• дезорганізована прихильність (агресія, сила, як спосіб контакту).

6. Не примушуйте дитину

Діти по-різному реагують на нових людей у їхньому житті. Хтось цьому радіє і біжить грати з вами, хтось замикається у собі і сідає у темному кутку. Не примушуйте дитину відповідати вам взаємністю чи виражати радість, коли вона відчуває сум. Дайте їй час, поговоріть із нею відверто, якщо вона сердиться, скажіть: «Я розумію, що ти сердишся, у цьому немає нічого страшного». Дозвольте їй бути щирою.

Дитина може не захотіти щось робити, вчити чи брати у чомусь участь — це її право, не потрібно змушувати.

7. Сиротам більше ніж подарунки потрібні навички власного облаштування життя

Найчастіше вони відірвані від реальності і не знають таких речей, які нам здаються звичайними: як заварити чай, намазати маслом хліб, пришити ґудзика, оформити допомогу та ін. Ви можемо просто показати своє повсякденне життя і роботу, це для них також дуже важливо.

8. Якщо ви зробили помилку, не посипайте голову попелом, виправляйте її

Усі ми — люди. Головне — винести певні уроки з помилок і більше їх не повторювати. Оскільки вам доведеться спілкуватися не лише з дітьми, а й безпосередньо з персоналом дитячого або медичного закладу, необхідно:

• ставитися до вихователів, медичних сестер та іншого персоналу з повагою;
• при першій зустрічі озвучити: хто ви, яка мета приїзду (пограти, зробити, навчити, поспілкуватися і т.д.) і часові рамки (скільки разів приїдете і коли). Це створить певний настрій, установку і не дасть безпідставних ілюзій;
• утриматися від відвідування дитячого будинку, якщо ви захворіли;
• одягатися просто, не зухвало;
• у випадку виникнення складної ситуації звернутися до організатора групи або вихователя; не робити зауважень дитині за погану поведінку;
• фотографуватися з дітьми лише з їхнього дозволу;
• ставитися до інших членів групи з повагою та любов’ю, адже діти дивляться на вас;
• приїжджати до дітей лише з гарним настроєм. Усі свої проблеми залишити за дверима дитячого будинку.

Пам’ятайте, на вас чекають не лише цікавий досвід знайомства з дітьми, щирі емоції від спілкування та тепло від того, що ви подарували частку себе сироті. Ви так само можете стикнутись із невдачею або складнощами у спілкуванні з дітьми. Тож, щоб запобігти розчаруванню, не очікуйте одразу результату на всі 100%. Якщо вам вдасться продуктивно попрацювати хоча б з однією дитиною з двадцяти — вітаємо! Це гарний результат і ваша перша перемога. Далі буде більше! Головне — не зупинятись!