Особливі історії проєкту «Менторство»

Менторство — це про підтримку, що стає мостом між «хочу» і «можу», про віру в потенціал та здатність бачити сильні сторони людини, які вона сама ще не помітила. У проєкті ми бачимо, як звичайні зустрічі між учасниками перетворюються на міцні довірливі взаємини, а прості розмови стають відправною точкою для нових можливостей.

Кожна пара має свою унікальну історію. Хтось прагне визначитися з професією або влаштуватися на роботу, щоб купити мотоцикл, а хтось – почати говорити впевнено або навіть навчитися читати. Шлях кожного учасника й учасниці – різний, але цінність підтримки для всіх однаково важлива. Знайомтеся з історіями наших менторських пар.

Валентина та Катерина: несподівана зустріч, що відкрила нові можливості

У свої 20 років Валя – справжній вир емоцій. Імпульсивна, активна, вразлива, чуйна до похвали та компліментів. Вона прагне розкрити свій потенціал та мріє про активне життя, але їй бракує підтримки, щоб перетворити свої здібності на конкретні досягнення.

Саме тому Валентина прийняла рішення взяти участь у проєкті «Менторство» від Клубу Добродіїв. Її перша зустріч із менторкою видалась несподіваною, адже вони вже знали одна одну. Катерина раніше працювала в коледжі, де навчалася Валя, але ця зустріч стала для них початком чогось більшого. 

Валя одразу відчула особливий зв’язок з менторкою. Розмовляючи з нею, вона могла бути собою – без страху осуду чи нерозуміння. Катерина ж побачила в дівчині глибину та потенціал, якого та сама не помічала. 

На своїх зустріччах вони багато говорили, ділилися своїми життєвими історіями, і разом знайшли можливість для реальних змін. Завдяки підтримці Катерини дівчині вдалосоя влаштувалася на роботу адміністраторкою в поліклініку.

Артем і Олександр: історія про дружбу та довіру

17-річний Артем – сором’язливий та обережний у спілкуванні хлопець. Він прагне глибоких і щирих розмов, але йому не вистачає впевненості, щоб зробити перший крок. 

Бабуся хлопця зареєструвала його на проєкт «Менторство», поставивши єдину умову – зустрічі мають відбуватися виключно онлайн. Артем сумнівався, чи зможе віртуальне спілкування дати відчуття справжньої дружби, якої він так потребував.

Перша зустріч із ментором Олександром стала для нього справжнім викликом. Артем відмовився вмикати камеру, залишаючись лише голосом у навушниках. Олександр – викладач, дизайнер, людина з палким бажанням бути корисним і неймовірним почуттям гумору – розумів, що довіру треба вибудовувати поступово, тож він спокійно прийняв це обмеження.

Зустріч за зустріччю Артем відчував зростаючу впевненість у спілкуванні з ментором. Вони обговорювали все: від шкільних проблем до улюблених ігор і книжок. І одного дня сталося те, що можна вважати першим кроком справжньої довіри – Артем увімкнув камеру.

Тепер їхні розмови проходять із неймовірним ентузіазмом та зразковою регулярністю. Те, що починалося як обережне віртуальне спілкування, перетворилося на справжню дружбу – таку, про яку мріяв Артем!

Менторство – це сила підтримки

Історії наших менторських пар демонструють, що іноді найважливіше – це просто бути поруч. Коли хтось вірить у твої можливості та підтримує тебе на шляху, світ починає відкривати двері, які раніше здавалися зачиненими.

Дізнавайтеся першими про успіхи наших менторських пар, корисні матеріали та новини проєкту в наших соціальних мережах.

Проєкт реалізовано за підтримки ЮНІСЕФ Україна.