П’ятнадцятирічний Максим — учень 9 класу київської школи, який знайшов свою справжню пристрасть у науковій діяльності. Особливе місце в його житті посідає Київська Мала академія наук (МАН), де хлопець бере активну участь.
«Не уявляю свого життя без МАН — це фантастичний досвід та неймовірний колектив. Тут я знайшов своїх людей», — з ентузіазмом розповідає хлопець.
Минулого літа Максим почав працювати над власним дослідженням, воно стосувалось трансформації функцій медіа під час війни. Проєкт включав інтерв’ювання журналістів та соціологічне опитування українців та іноземців.
«В березні в мене був захист роботи і я можу похвалитись другим місцем на міському етапі. Мені не вистачило одного балу до першого місця, але в наступний рік я піду тільки по перемогу — планую написати одразу дві наукові роботи, щоб збільшити свої шанси вийти на всеукраїнський етап», — ділиться він.
Тему свого наукового дослідження хлопець обрав не випадково, адже він народився в родині журналістів і змалку відчував, що журналістика — його покликання.
«В майбутньому я б хотів пов’язати своє життя з журналістикою, але я не хочу обирати надто вузьку спеціальність. Ми живемо в такий час, коли людей стає все більше, а професій все менше через штучний інтелект», — міркує він.
Та попри активну діяльність, хлопець не лишається осторонь реалій війни. Події останніх років назавжди змінили його бачення себе та світу довкола: «Я думаю, що з початку повномасштабного вторгнення ми всі дуже змінились і вже не будемо такими, якими були раніше».
Хоча він усвідомлює потребу у психологічній підтримці, наразі не наважується звернутись до фахівця.
«Може, це прозвучить безвідповідально, але я хочу зайнятись своїм ментальним здоров’ям, коли все закінчиться. Не уявляю, як можна проходити психотерапію, коли щодня живеш із ризиком втратити близьку людину. Це наче старанно відновлювати вазу, знаючи, що її знову можуть розбити», — міркує Максим.
Особливо важкими для хлопця стали моменти, коли він бачив, як страждають його друзі.
«У моєї подруги загинув батько на фронті. Це така безвихідь… Я зрозумів, що іноді мовчання важить більше за слова. Важливо просто бути поруч», — розповідає він.
Про захід «Як підтримати себе в сучасній реальності» від Клубу Добродіїв Максим дізнався під час уроку в школі й одразу вирішив долучитися.
«Навички самопідтримки — це зараз необхідність. Захід був дуже потрібний кожному. Найбільше мені сподобалась, коли до нас завітала Lida Lee. Співачка була дуже щирою з нами, вона казала такі речі, які було цінно почути кожному учаснику. Я гадаю, що всім дуже сильно сподобалось», — каже хлопець.
На завершення Максим звертається до однолітків: «В цій важкій реальності дуже важливо нагадувати собі, що ти не сам. Життя триває попри все. І одного дня найболючіше сьогодні стане вчора. Час допомагає нам ставати сильнішими попри біль. Не втрачайте віри в себе і в завтрашній день».