«Моє перше волонтерство почалося в 43 роки»: волонтер «Клубу Добродіїв» Олесь

Олесь Клименко багато років працював оператором на телебаченні: фільмував різноманітні програми та шоу. Але після 24 лютого 2022 року його життя, як і більшості українців, кардинально змінилося.  

«В перший же день я вирушив у військкомат. Відстояв довжелезну чергу, але оскільки не мав ані військової освіти, ані бойового досвіду — мене не взяли. Далі пішов у тероборону, знову відстояв чергу, але й тут не вийшло — людей набрали, а мені і ще сотням інших сказали слідкувати за подіями далі», — згадує чоловік.

Проте сидіти та чекати він не хотів. Незабаром від знайомих почув про «Клуб Добродіїв» та потребу у волонтерах.

«Так і почалося моє перше в житті волонтерство. Процес цей я тоді не романтизував і спершу не надав цьому великого значення: дізнався, що потрібна проста пакувальна робоча сила — просто прийшов на склад, став і цілий день пропрацював. Але неочікувано мені це дуже сподобалось».

Олесь каже, що якраз в цей період в ЗМІ почали з’являтися новини про те, що на багатьох волонтерських складах залежується гуманітарка. Але в Клубі Добродіїв все було інакше.

«Спершу я був шокований від, так би мовити, кількості всього: і підгузки, і харчування, і канцелярія — і все новеньке. Подумав: «оце так рівень». Потім оцінив, як завдяки спільній роботі все це швидко перетворюється в посилки, – каже Олесь. – А через кілька днів ще й побачив сторіс в Інстаграм з реальними людьми, які отримали ту допомогу, що я складав: батьки та опікуни цих дітей викладали розпаковки. І я переконався, що приношу користь і все це дійсно працює».

Нещодавно Олесю подзвонили його друзі-військовослужбовці і запропонували мобілізуватися в їх батальйон. Тож нині він — в ЗСУ, проходить навчання перед тим, як вирушити на бойові завдання. 

«Але із груп Клубу Добродіїв не видалявся: досі читаю, що там у фонді відбувається. Ба більше, рекомендую своїм друзям долучатися, волонтерити».

Допомагати нині потрібно не тільки ЗСУ, вважає Олесь. Бо і військові, і діти, і переселенці, і літні люди — всі вони є українцями та можуть потребувати допомоги.

«Загалом волонтерство, благодійність має стати культурою нашого народу. Щоб кожен розумів, що допомагати — важливо і круто. До нас на склад Клубу часто приходили батьки з дітьми. І, як на мене, це — найкращий варіант: не казати як треба, а показувати власним прикладом». 

Після перемоги Олесь хоче продовжити свій волонтерський шлях. Каже, допомога іншим дарує своєрідний кайф і задоволення.

«І це варте того, щоб знайти для цього час», — підкреслює Олесь. 

І ми з ним не можемо не погодитися.

Якщо ви також хочете долучитися до волонтерської спільноти «Клубу Добродіїв», заповнюйте анкету за посиланням. Разом ми можемо більше!