Це простір, де я відчуваю себе наповненою, – 17-річна Анастасія

Анастасія щойно закінчила 10 клас київської школи. Вона могла просто відвідувати різноманітні заходи в Місці Сили, але свідомо обрала інший шлях – волонтерський. 

«Я люблю малювати, грати на гітарі, співати. Також працюю ілюстратором. Але наприкінці навчального року я зрозуміла, що ще хочу долучитися до якогось проєкту, в якому могла б розвити свої комунікативні навички. Так я знайшла Клуб Добродіїв», – ділиться Настя.

У фонді дівчині запропонували стати волонтером Місця Сили – адже це простір саме для підлітків і у ньому щодня буває багато людей. 

«Щоб зрозуміти на що я погоджуюсь в перший день я просто відвідала майстерку, як підліток. Мені сподобалось і я зрозуміла, що впораюсь, – розповідає дівчина, –  Тому вже наступного разу я прийшла не просто як учасник, а як волонтер – була асистентом майстра».

У дівчини є молодший брат та старша сестра. Окрім того, часто на літніх канікулах вона працювала нянею. Анастасія ділиться, що завдяки своєму віку та досвіду вона швидко знайшла спільну мову з підлітками.

«Після майстерок, які я провела, я бачу щасливих дітей – вони підходять, обіймають, дякують, іноді дарують щось, що зробили своїми руками. Після літнього табору в Місці Сили я отримала дуже багато подяк від дітей та їхніх батьків. Одна дівчинка навіть написала мені листа – він був дуже чуттєвий. Саме в такі моменти я розумію, що працю не дарма», –  каже волонтерка.

За словами Насті в простір часто приходять підлітки, які пережили негативний досвід, мають певні травми або проблеми. Але навіть до таких дітей вдається знайти підхід.

«Якось у простір прийшов хлопчик, досить агресивний, він думає, що весь світ проти нього. З ним було досить важко спілкуватись відвідувачам, але здається, я знайшла до нього підхід. Наприкінці заходу він підійшов до мене та обійняв», – ділиться Анастасія.

Попри те, що попереду в Насті випускний рік, іспити та вступ до університету, кидати волонтерство вона не збирається.

«Я завжди жила з усвідомленням того, що якщо ти щось даєш світові, то обов’язково отримуєш те саме навзаєм. Довгий час я не відчувала цього фідбеку від людства. Але з часом зрозуміла, що мене можуть наповнювати добрі справи. Я буду волонтерити й надалі. Волонтерство дає такий заряд позитивних емоцій, що від цього просто неможливо відмовитись!» – підсумовує Анастасія.

Якщо ви бажаєте стати частиною нашої команди і подарувати дітям гарні емоції, заповнюйте анкету за посиланням та долучайтесь до нашої спільноти волонтерів!