Історія добродійки: Ніна Москалюк

“Якщо відчуваєте сили та бажання – приєднуйтесь. Чим більше нас, тим більше добра нам під силу зробити”

Більшу частину свого життя Ніна працювала з дітьми дошкільного віку. А у серпні минулого року дівчина  змінила сферу діяльності, щоб прокачати свої слабкі сторони та спробувати себе в ролі менеджера. Проте, повномасштабне вторгнення внесло свої корективи, тому вона почала робити свої перші кроки в Інтернет-маркетингу, а ще стала потужною частиною волонтерського штабу Клубу Добродіїв.

Про Клуб Добродіїв я дізналась від своєї подруги, а потім Facebook порекомендував сторінку благодійного фонду, де на той час шукали волонтерів, які могли б проводити різні активності з дітьми. Я трохи запізнилась, бо необхідна кількість волонтерів була зібрана, але бажання долучитись не зникло, тому я почала уважно слідкувати за сторінкою, щоб одразу приєднатись при нагоді.

Посмішка дитини – головна причина бажання Ніни бути частиною волонтерської команди, адже діти мають чути казки, замість пронизливих звуків повітряної тривоги.

У штабі дівчина пакує посилки та слідкує, щоб полички були наповнені необхідним, раніше вона також верифікувала заявки, але зараз через брак часу в будні трохи відійшла від цього.

У нас панує дружня атмосфера зі своїми особливими традиціями. Ми можемо нон-стоп пакувати посилки, щоб встигнути до приїзду Нової Пошти, вигадувати різні комбінації пакувань, щоб було швидше, практикувати англійську мову та вчитись грати на гітарі та укулелі в перервах між пакуваннями. Люди-пазлики, які об’єднавшись створюють прекрасну картину майбутнього.

Ніна мріє побачити єднання українців на головній площі країни, де будемо гучно співати, радіти перемозі та вшановувати пам’ять тих людей, які, на жаль, не з нами.

Я хочу, щоб нарешті моя рідна земля була вільною, а всі її кордони – цілі та захищені. А ще хочу продовжити знайомство з кожним містом України, бо вона, як справжня дівчинка, ще багато має секретів і прекрасних місць, про які ми не знаємо. Цінувати та любити ще більше.