“Ми живемо у час, коли завжди треба буде допомога. Хтось завжди її потребуватиме. І, сподіваюсь, завжди будуть ті, хто допомагають”, – Сергій Артищук, 27 років. 

Добродій Сергій Артищук проживає у Києві. Працює відеографом, його робота для нього і хобі одночасно. Чесно зізнається, що про себе розповідати не любить, як, власне, і фото публікувати. Але от робити фото дуже любить. Саме завдяки йому Клуб Добродіїв має круту фотодобірку з майстерок, які проходили на початку повномасштабного вторгнення. 

Зараз, коли триває повномасштабна війна, взагалі дуже багато аспектів свого життя поставив на паузу, вирішив – не на часі. 

“Дуже хочеться повернутися до нормального ритму життя. У наш час важко будувати плани. Як і всі, чекаю перемогу. Щоб відновити свій моральний та фізичний ресурс, повернути собі гарну фізичну форму і нарешті продовжити жити”, – каже добродій. 

Сергій Артищук каже, що після лютого 2022 року вирішив для себе, що потрібно бути корисним. Шукав різні варіанти, як допомагати. І випадково натрапив на анкету пошуку волонтерів від “Клубу Добродіїв”. Заповнив форму і зовсім скоро Сергій почав волонтерити на мастерках. 

*Фото зроблені Сергієм Артищуком

“Переважно виконував роль фотографа. Але, звісно, дуже часто доводилось виконувати й інші завдання – допомагати фізично чи взаємодіяти з дітьми – відволікати їх, підтримати, інколи й погратися”, – каже добродій. 

За два місяці зібрав цілу колекцію різноманітних історій, найбільше про те, як діти приходять сумними, а йдуть додому наповнені позитивними емоціями.  

Сергій каже, що волонтерство – це не просто, але варто. Завжди можна спробувати, завжди можна відмовитись. Але пробувати варто. 

“Коли йшов волонтерити, я хотів бути корисним. Я робив це від усього серця, може навіть в чомусь і для себе також. Дуже хотів допомогти. Я знаю багато волонтерів, які зробили і роблять дуже багато. Думаю, головне, почати. Волонтерство наповнює”, – розповідає добродій.